Красота - религия мудрецов

Вот-вот будет дождь. Взмах палочки и потом
хлынет музыка, которую раньше
ты никогда не мог бы услышать. Подкрадывается

как кактус, растёт поток, ливень, водоворот,
рвёт шлюзы, падает, течет сквозь. Ты как труба,
на которой играет вода. Снова – встряхнёшь легко

и diminuendo вдоль всех колен,
спотыкаясь, как струи о водосток. И вот –
кап-кап – с омытых листов,

еще нежнее – с трав, лепестков
ромашек, пылью блестящей, почти дыханием воздух.
Вот-вот – палочкой снова он взмахнет и потом

с неослабной силой всё повторит, что было однажды,
дважды, десять, и тысячу раз – до.
Кому это важно, что музыка, которая вся улетела, испарилась –

лишь паденье песка, сухих семян сквозь кактус?
Ты как богач пройдёшь на небо
сквозь ушко дождевой капли. Слушай же снова.



Шеймус Хини (пер. с ирландского А. Михалевич)

Взято здесь:
http://madlory.livejournal.com/

Immortality

WE must pass like smoke or live within the spirit’s fire;
For we can no more than smoke unto the flame return
If our thought has changed to dream, our will unto desire,
As smoke we vanish though the fire may burn.


Lights of infinite pity star the grey dusk of our days:
Surely here is soul: with it we have eternal breath:
In the fire of love we live, or pass by many ways,
By unnumbered ways of dream to death


БЕЗСМЕРТЯ

Ми житимем в полум’ї духа, або минемось як дим;
Бо у вогонь нi диму, нi нам вороття немає.
Якщо стане мрiєю думка, а воля - бажанням самим,
Ми зникнем мов дим, хоч вогонь не згасає.

Жалю безмежного iскри осявають смерк наших днiв;
Щоб в вiчне життя увiйти – ось душа нам для чого.
У вогнi любовi живемо, чи безлiччю йдемо шляхiв,
Незчисленнi у мрiї до смертi дороги.

Пер. Deilf

Вуличний Христос

Я бачив Христа сьогодні
У дранті жебрака
На розі вулиць стояв Він
Й пісні тримав у руках.

Вигукував Він: „Хто купить
По дві за гріш?
Ще з Радості не складали
Пісень гарніш!”

Минали сліпий і глухий
Його, бо здавався їм
Чудним продавцем пісень
Розпатланим і брудним

Я ж, кого дурнем звуть люди,
Пісні придбав,
Й Того вздрів, кого побожний
Дарма шукав.


Пер.Deilf

Простите, если кому покажется не в тему. Это только на первый взгляд:)

PATRICK PEARSE
RENUNCIATION

Naked I saw thee,
O Beauty of Beauty
And I blinded my eyes,
For fear I should fail.

I heard thy music
O melody of melody,
And I closed my ears,
For fear I should falter.

I tasted thy mouth,
O sweetness of sweetness,
And I hardened my heart,
For fear of my slaying.

I blinded my eyes,
And I closed my ears,
I hardened my heart
And I smothered my desire.

I turned my back,
On the vision I had shaped,
And to this road before me,
I turned my face.

I have turned my face
To this road before me,
To the deed that I see,
And the death I shall die.

.
ВИДІННЯ

(самозречення)

Я побачив тебе,
о Красо Краси,
Й свої очі заплющив
Через страх знепритомнить.

Я почув тебе,
Музико музики,
Й затулив собі вуха
Через страх похитнутись.

Я пригубив тебе,
Насолод насолодо,
І замкнув свого серця
Через острах загинуть.

Я очі заплющив
Й затулив собі вуха
Я замкнув свого серця
І придушив бажання

Я до свого видіння
Повернувся спиною
Й до шляху перед себе
Повернувся обличчям.

Повернувся обличчям
До шляху перед себе
До діянь, що побачив,
Своїй смерті назустріч.

Пер.Deilf