Старое

If I was a bird
I wouldn't stay here,
I'd fly to my Eire
the land I love dear
To the rivers so sweet
to the green hills so fair
To my heart and my thoughts
that are already there...

Господа - знатоки английского, как тут на предмет ошибок?

Давнє

Ми знов побачились -
на острові, куди
Лише птахи дорогу знають
зустріч
Нам влаштували певно ті,
хто разом
Звели колись Ізольду
і Тристана.

В долині,
повній чарами й туманом,
де осінь величава і весела
весна в одному танці поєднались
серед квітучих яблонь і дерев,
обтяжених плодами, ми стояли.

На тебе надивитись я не міг,
і ти..
своїх очей не відводила...
О дивний смак прадавнього зілля!
Невичерпний той келих,
що із нього
Пили колись Ізольда
із Тристаном...

Міцне питво!..Один ковток - і серцю
Смерть краща за життя,
коли...без тебе.
Безмежну радість і безмежну муку
(одне за одне - плата незамінна!)
Цей келих поєднав в собі назавжди...

Та ледь вуста до трунку доторкнулись,
Як зникло все одразу -
певно жарт
то був жорстокий тих,
хто насміявсь
колись і над Ізольдою
з Трістаном...

Теперь веселее

Закончилось утро,
уж дело к полудню идёт,
Ни капли ещё
не попало в мой жаждущий рот!
Последнее б отдал,
но хмель здесь, увы, не в чести...
И, видимо, трезвым
луна меня снова найдёт.