(no subject)

ОСЕННИЙ ДЕНЬ 

Господь, вся ярость лета на весах, 

пора: ветрами насели долины 

и тень продли на солнечных часах. 

Вдохни в плоды последний аромат, 

позволь немного ясных промедлений, 

добавь еще до зрелости осенней 

последний сок в тяжелый виноград. 

Бездомным — дом уже не заводить. 

И кто ни с кем не подружился с лета, 

слать будет долго письма без ответа 

и по листве разрозненной бродить 

один, под облаками без просвета. 

Перевод: Вячеслав Куприянов 

ОСІННІЙ ДЕНЬ

Час, Боже. Безмір літньої пори.

Кинь горню тінь на сонячний годинник,

понад полями вивільни вітри.

Звели плодам зливатися в одно,

дай цим плодам ще дві спекотні днини,

дай стиглости, солодкі крапелини

дай обернути на важке вино.

Бездомний вже не матиме житла.

Самотній завше буде в самотині,

писатиме листи свої осінні,

брестиме там, де жовта кушпела

оповила алеї безгомінні. 

Переклав Мойсей Фішбейн

Herbsttag

Herr, es ist Zeit. Der Sommer war sehr groß.

Leg deinen Schatten auf die Sonnenuhren,

und auf den Fluren lass die Winde los. 

Befiehl den letzten Früchten, voll zu sein;

gib ihnen noch zwei südlichere Tage,

dränge sie zur Vollendung hin, und jage

die letzte Süße in den schweren Wein. 

Wer jetzt kein Haus hat, baut sich keines mehr.

Wer jetzt allein ist, wird es lange bleiben,

wird wachen, lesen, lange Briefe schreiben

und wird in den Alleen hin und her

unruhig wandern, wenn die Blätter treiben. 

Rainer Maria Rilke, 21.9.1902, Paris

Ван Гог. «Пшеничное поле с кипарисами». 1889 г.